Едвард Вілсон із дитинства знав, що треба зберігати вірність друзям і батьківщині. Його високопоставлений батько застрелився після звинувачень у зраді, а хлопчик дорослішав, сподіваючись залагодити батьківський злочин. В університеті Едвард став членом таємного братства, що об'єднувало багатьох політиків. Під час Другої світової війни можливості братства відкрили юнакові дорогу в розвідку. Після війни Вілсон став видним функціонером розвідувальної служби. Щоправда, задля збереження бездоганної репутації йому довелося відвернутися від свого справжнього кохання й одружитися з дочкою сенатора. Далі було тільки гірше. Вілсон підставляв друзів і викривав зрадників, організовував змови і командував вторгненнями. Він все більше віддалявся від сім'ї, перетворюючись на робота, що зберіг лише крихту людяності.